Центрально-камчатська депресія-рифт

Центрально-Камчатська депресія-рифт - складна грабен-синкліналь, що простягнулася на 750 км від північного Карагінского зал. до верхів`їв р. Камчатки. Виділяються дві великі грабен-синкліналі: на півночі - прот. Літке, на півдні-долини річок Камчатки і Еловкі. Новітній вулканізм проявився від південного берега Карагінского зал. до р. Щапіна.

Камчатському-еловской новітня грабен-синкліналь прогнута по підошві новітніх відкладень до позначки мінус 3000 м. У найбільш глибоких частинах прогину утворено дві нові западини: Козиревськ і Хапічінская, розділені Ключевський сводовим підняттям (горст-Антиклиналь) - відмітка плюс 500 м.

Камчатському-еловской грабен-синкліналь заповнена потужним (до 3000 м) комплексом новітніх морських, континентальних і вулканічних утворень.

Новітній вулканізм проявлявся тут з різною інтенсивністю, в зв`язку з чим можна виділити чотири райони:

1) південний берег Карагінского зал .;

2) північне закінчення грабен-синкліналі:

3) Ключевський звід;

4) південний кінець грабен-синкліналі.

Південний берег Карагінского зал.- горстообразная перемичка між Карагінской і Камчатському-еловской грабен-синкліналь. Новітній вулканізм представлений тут раннеплейсто-ціновими щитовидної влк.

Хайлюля (1145 м) -на правому березі р. Хайлюля. Утворює відокремлену височина, панівну над приморській алювіальної рівниною. Щитовидний влк. дм. 15 км-ніжнеплейстоценовие базальти.

Начікінскій (1211 м) -на південному березі Карагінского зал. на півострові Озерному. Щитовидний влк., Який утворює півострів дм. 20 км-ніжнеплейстоценовие базальти.

Північний кінець Камчатському-еловской грабен-синкліналі являє собою вузький (5 - 10 км) прогин між Серединний і Східним хр. На півдні прогин розширюється до 50 км. Підошва новітніх відкладень знаходиться на відмітках від мінус 500 м на півночі до мінус 2000 м на півдні. Розташовані тут вулкани Шиві-промінь, Харчинська і Зарічний зазнали багатофазовий розвиток.

Шивелуч (3283 м) -на лівобережжі широтного відрізка р. Камчатки, в 40 км від неї, між притоками Еловка і Ільченец. Масив утворений древнім, імовірно пізньо-плейстоценових, стратовулканів Старий Шивелуч дм. 40 км (площа підстави 1200 кв. Км), насадженим на середньоплейстоценових морську терасу. Його південна частина опущена між двома радіальними розломами. У цій частині утворилася кальдера дм. 7 км, в якій височить конус влк. Молодий Шивелуч дм. 3 км з відносить, вис. 1300 м. Його вершина ускладнена кальдеро направленого вибуху (листопад 1964 г.), дм. її 1,5 і 3 км, глибина 700 м. Обсяг викинутого матеріалу досягає 1,5 куб. км. Вибухом було знищено андезітовиє екструзівние куполи кратерне вершина і Суеліч. (Суеліч утворився в 1944 р і постійно видозмінювався в процесі росту.)

Відео: У Криму різко впали ціни на рибну продукцію

Харчинська (1410 м) -на лівому березі р. Еловкі, щитовидний влк. дм. 12 км-в підставі раннеплейстоценового базальти.

На них насаджений конус дм. 7 км, складений базальтами середнього і пізнього плейстоцену з пирокластами (10-20%). Деформований молодими розломами північно-східного і широтного простягання і зруйнований денудацією.

Зарічний (720 м) -Південний Харчінского- середньо- і верхнеплейстоценових і голоценових базальти- дм. 9 км. Вершина ускладнена кальдеро дм. 4 км, в якій розташований центральний голоценових конус з роговообманкових базальтів. На його вершині підковоподібний кратер дм. 1 км. На дні кратера лавові купол.