Матуа-сімушірская острівна брила

Ця острівна брила простягається на 250 км від прот. Крузенштерна до прот. Буссоль. Вона опущена нижче інших в ланцюзі Великих Курильських о-вів. Все о-ва складені плейстоценовими і голоценових породами. Тихоокеанський схил брили межує безпосередньо з глибоководним Курило-Камчатський жолобом, а Охотський схил не має вулканів-о-вів.

Вулкан-о-в Райкоке (551 м) - на південь від прот. Крузенштерна, в північній частині брили. Влк. піднімається з глибини 2000 м. Його вершина-о-в дм. 3 км в формі конуса, насадженого на давніший підводний влк. На вершині кратер дм. 700 м. Конус складний авгітовимі базальтами. Влк. був активний, в даний час спокійний.

Вулкан-о-в Матуа і влк. Саричева (1446 м) - на південний захід від о-ва Райкоке. О-в Матуа-Сомма стародавнього раннеплейстоценового влк. дм. 3 км.

Північно-західний сектор стародавнього влк. опущений між радіальними скидами. У цьому грабене утворився раннеголоценовий пірокластичні центральний конус, який пізніше був підірваний. У виниклому вибуховому кратері дм. 4 км в кінці голоцену виріс нинішній влк. Саричева.

Вибух вулкана Саричева на острові Матуа

Вулкан-о-в Расшуа (948 м) -на осі брили, між протоками Надії і Середнього. Тип Сомма-Везувій. Дм. надводної частини 6 і 15 км, площа 62 кв. км. Залишки Сомми утворюють північну і південну частини о-ва. Дм. колишньої тут середньоплейстоценових кальдери 6 км. Вона складена двупіроксеновимі андезітобазальти. Посередині о-ва центральний конус влк. Расшуа. Конус позднеплейстоценовой віку під час вибуху перетворився в кратер дм. 2 км. В голоцені в кратері виникли два пірокластичні-лавових конуса- Західний і Східний. Западний- гора Гнила, найбільш висока вершина на о-ві (948 м). Східний кратер-влк. Расшуа-проявляє активність в даний час.

Кальдера Ушишир (401 м) на о-ві Янкіча, між прот. Середнього і Рікорда. Форма разомкнутого на півдні кільця дм. 3 км. У ранньому і середньому плейстоцені тут виник вулканічний андезитовий щит дм. 10 км. Залишками цього щита, знищеного абразією моря, є о-в Рипонкіча (на північ від о-ва Янкіча). При подальшому вибуху утворилася кальдера дм. 1,6 км. У ній знаходиться бухта, сполучена з Тихим океаном через південний прохід. У південно-східного берега бухти в кальдері фумароли і гарячі джерела.

Острів-кальдера кетою і влк. Палласа (1002 м)-між прот. Рікорда і Діани. Дм. 10 км, площа 71 кв. км. Підстава о-ва-базальтова раннеплейстоценового кальдера, утворена двома злилися кратерами дм. 2 і 3 км. Вони виникли при вибухах вершини лавового щита, утвореного декількома влк. На описані влк. насаджений активний голоцен-сучасний стратовулкан Палласа (будова типу Сомма-Везувій). У більш древньому конусі, зруйнованому вибухом, розташований молодий конус. Він височів над рівнем оз. Кетою на 320 м. На його вершині кратер дм. 400 м, на дні якого знаходиться оз. Вічко дм. 300 м. На північно-східному схилі конуса фумароли. Лави влк. Палласа представлені двупіроксеновимі андезитами.