Взаємовідносини кішок і дітей

Нерідко від людей, які не мають великого досвіду в змісті кішок, можна почують питання, чи добре коли в будинку, де є діти, міститься кішка? І якщо це добре чи навпаки погано, то для кого з них: для дітей або для тварини?

Можна з усією впевненістю заявити, що різні тварини, включаючи кішок, не тільки можуть жити разом з дітьми, а й дуже бажані з точки зору формування гармонійної особистості дитини.

Найчастіше майбутніх матерів гризуть занепокоєння й сумніви щодо того, як в майбутньому складуться взаємини між дитиною і кішкою. Спробуємо висвітлити в цій статті, яким чином можна уникнути проблем подібного характеру.

Перше, про що повинна подбати майбутня мати, це про те, щоб зберегти своє власне здоров`я. З цієї причини, якщо говорити про небезпеки, які могли б виходити від кішки, в першу чергу варто відзначити, що кішка повинна бути обов`язково щеплена, врятована від глистів і перевірена на предмет наявності тих хвороб, які могли б становити небезпеку для людини в цілому і для вагітної жінки зокрема.

Також бажано, щоб в період виношування дитини прибиранням котячих лотків займалися інші члени сім`ї.

Ще до народження дитини майбутньої матері варто подбати про те, щоб уникнути можливої ревнощів з боку кішки по відношенню до дитини, що хоч і зрідка, але все ж трапляється. Ревнощі може виникнути через те, що дитина буде віднімати у матері стільки уваги, що власниця кішки просто не буде встигати приділяти своїй вихованці стільки часу, скільки вона приділяла їй перш, до народження дитини. З цієї причини, щоб уникнути розвитку подібного сценарію, кішку слід привчити до більш стриманого стилю відносин. Наприклад, чи не приставати до своєї господині, коли та будь-чим зайнята. Необхідно продемонструвати кішці, що господиня сама підійде до неї, коли звільниться і приголубить її. Кішка повинна усвідомити, що ініціатива виходить в першу чергу від її власниці, а не від неї. Однак робити це потрібно плавно і дуже обережно, оскільки кішки відрізняються надзвичайної ранимою.

Можна бути впевненим, що майбутня мати, замислюються про гармонійному поєднанні таких факторів як кішка і її майбутня дитина, якщо ще не набула коляску або дитяче ліжко, то як мінімум планує зробити це найближчим часом, також як планує (або вже реалізувала) облаштування дитячої кімнати.

У зв`язку з цим господині слід домогтися від кішки того, щоб кішка з граничною ясністю усвідомила, що заплигувати в дитяче ліжечко або коляску можна ні в якому разі. Тим більше, категорично не можна дозволяти кішці спати або грати там, оскільки потім відучити її від такої звички буде дуже і дуже важко. Якщо ж це і вдасться зробити, то завжди є ймовірність того, що кішка знову-таки почне ревнувати свою господиню до малюка і зв`яже хазяйський гнів з її дитиною. Також краще відразу почати закривати дитячу кімнату, щоб кішка взагалі відучилася заходити в неї без супроводу господині.

Ще один пункт підготовки кішки до майбутніх змін в її житті - це чіткий режим харчування. Кішка повинна бути привчена є строго два рази в день. Якщо кішка дуже молода, то їй, можливо, знадобляться більш часті годування, але одне повинне дотримуватися неухильно: миска з їжею повинна з`являтися безпосередньо перед годуванням кішки і відразу ж після його закінчення зникати без сліду. Режим харчування слід прищепити кішці заздалегідь, і вагітність для цього більш ніж відповідний період. Привчивши кішку до режиму харчування, власниця кішки в майбутньому зможе бути впевнена, що у її дитини не виникне ні бажання, ні можливості розділити трапезу зі своїм чотириногим побратимом.

Коли дитина з`явиться на світ, кішці слід дозволити обнюхати його. При цьому це повинно відбуватися в спокійній обстановці. Ні в якому разі не можна ні лякати, ні квапити кішку. Кішка дуже швидко усвідомлює, що з дитиною слід бути дуже акуратним. Ні в якому разі не можна залишати тварину і дитину наодинці, незалежно від того наскільки кішка є спокійною. Що ж стосується дитини, то найімовірніше, що він зверне увагу на кішку приблизно у віці трьох-чотирьох місяців.

Відразу ж слід привчити його до прийнятних манер і не дозволяти йому завдавати кішці біль і хапати її як попало: нехай навчиться поважати тварина.

Одного разу привчивши дитини до гідного поводження з твариною, мати раз і назавжди позбавить від безлічі проблем і кішку, і саму себе.

Варто сказати, що кішкам дуже не подобається любов дітей до гучних криків, розмахування руками, не кажучи вже про грубість і нав`язливості. Дитині це слід усвідомити. Наприклад, в дитячу свідомість слід вкласти, що носитися за кішкою і хапати її не можна. Замість цього потрібно сісти і покликати кішку і, якщо вона прийде сама її можна буде акуратно погладити.

Також йому нудно пояснить основи котячого спілкування. Наприклад, те, що, коли кішці добре, вона буде муркотіти, а коли вона гарчить - значить, вона розсерджена. Можна навіть влаштувати специфічне змагання: хто зуміє швидше переконати кішку муркотіти. У процесі цієї гри дитині можна буде на прикладі донести майже всі правила правильно поводження з кішкою. І поясніть дитині, що спроба наздогнати тікає або розсерджену кішку може обернутися для нього травмою.

Якщо дитина сильно подряпаний, не лайте кішку. Вона напевно захищалася і майже напевно в конфлікті винен дитина. Скористайтеся цим, щоб ще раз продемонструвати дитині, чому саме обертаються погані манери.

Якщо навчити дитину правильно грати з кішкою, то подібних неприємностей більше не буде, а взаємне спілкування підуть на користь і дитині і кішці. До речі, як стверджують психологи, діти у яких є домашня тварина, набагато легше переживають перехідний вік і легше справляються зі стресами.

Тому не варто позбавляти дитину такого важливого переваги і заведіть йому і собі кішку.