Вірші про кішок
Про кішок, наших улюблених домашніх вихованців складено чимало легенд, історій і легенд. З роками кішки набули величезної популярності, як в російському, так і зарубіжному кінематографі, про кішок співають пісні, складають вірші про кішок. І одним з перших оспівав кішку в своїх творах американо-англійський поет і драматург Томас Стернз Еліот, який в 1939 році видав цілу збірку кумедних віршів про пухнастих вихованців з дивно різними звичаями і характерами.
Томас Стернз Еліот народився в далекому 1888 році, і протягом усього життя з повагою і любов`ю ставився до пухнастим вихованцям завжди присутнім в його будинку. Мабуть це і послужило мотивом до написання такого незвичайного, забавного і дивного збірника присвяченого нашим чотириногим друзям. Від свого друга Т.С.Еліот отримав дружнє прізвисько Старий опосум, під яким він і опублікував свою збірку присвячений кішкам. Популярна наука про кішок, написана Старим опосума - Саме таку назву має збірник і містить в собі п`ятнадцять віршів, головними дійовими особами в яких виступають, звичайно ж, кішки!
Прочитавши збірник, ви познайомитеся з багатьма персонажами, серед яких і стара тітонька - кішка Дженні-Енні-Дотс, спляча днем, і навчальна мишей хорошим манерам ночами. Ще ви познайомитеся з задиракою і забіякою Гроултайгером, що живуть на баржі і втратили вухо в черговий нерівній сутичці. А один з персонажів справжній маг і чарівник - казковий Містер Містофелікс, це саме завдяки його магії пропадають речі в будинку! Але і це ще не все!
Звичайно, збірник віршів про кішок виявився б не повним, якби в нього не увійшло вірш присвячене такому персонажу, як Бастофер Джонс - товстому ненажері з блискучою чорною шерстю. Не обійшлося і без справжнього кримінального авторитета, рудого кота по кличці Макавіті, у якого на все, щоб не сталося з його вини, завжди знайдеться алібі. Загалом, читайте вірші і можливо, що в одному з представлених в збірці персонажів ви, безсумнівно, дізнаєтеся свого пухнастого улюбленця!
Томас Стернз Еліот
Популярна наука про кішок,
написана Старим опосума
1. знання котячих імен
Знанье котячих імен - не жарт,Їх не можна вгадати на парі-Повірте, я не втрачаю розуму,Говорячи, що ІМЕН НЕОДМІННО ТРИ.По-перше, просте домашнє ім`я:Пітер, Огастес, Алонсо, Адам,Віктор, Сесілі, Бессі і Джиммі -Моє шанування таких імен!З ними в ряду імена складнішеЯк для джентльменів, так для дам:Платон, Антігона, Адмет, Ниобея -Моє шанування таких імен!Але потрібно і щось, що унікально,Окремо і повно особливої краси,А то не втримається хвіст вертикальноІ з важливості не распушатся вуса.І ось вам приклади другого роду:Пріманкус, Мяукса, Корікоплут,Бомбалуріна і Джеллімода -Двічі таких імен не дають.І є надзвичайний ім`я: третє -Скільки б ви не поклали праці,Воно перебуває в такому секреті,Що КОТ НЕ ВІДКРИЄ ЙОГО НІКОЛИ.І, якщо ви бачите, кіт поглиненийРоздумами начебто не земними,Знайте, що він занурений, як в сон,В думки про думки про думки про ім`я,Сказ - невимовне,Невимовне - анное,Невимовне таємне Ім`я.2. Кішка Гамбі
З кішок Гамбі навмання візьмемо хоч Пуссі-Строкатий-НісПухнасті, багатий її наряд, львінопятніст, тігрополос.Весь день на килимку вона, в дверях иль на сходинці, - аджеНа то і Гамбія, щоб так сидіти, сидіти, сидіти, сидіти!Коли ж денна зійшла суєта,У Гамбі робота ледь розпочато.Лише тільки останній в родині задрімав,Вона вислизає нечутно в підвал.Їй сумно, що погано виховані миші,Яким вести б себе б тихіше.Вона каже їм слово повчанняІ вчить їх музиці і вишивання.З кішок Гамбі навмання ми взяли Пуссі-Строкатий-НісХто-хто на світі більше радий в тиші угреться - ось питання.Весь день вона у вогнища, на сонце иль на шапці - аджеНа то і Гамбія, щоб так сидіти, сидіти, сидіти, сидіти!Коли ж денна зійшла суєта,У Гамбі робота ледь розпочато.Вона все мишачі плутня на світліПриписує нездорової дієті.І, вірячи, що все ще можна виправити,Вона приймається смажити і парити.І миші харчуються хлібним бульйономІ смаженим сиром із солодким беконом.З кішок Гамбі навмання ми брали Пуссі-Строкатий-НісЗа шнур від штор, як за канат, вона потягне, як матрос,І вмить на підвіконня стриб і цілий день у віконці - аджеНа то і Гамбія, щоб так сидіти, сидіти, сидіти, сидіти!Коли ж денна зійшла суєта,У Гамбі робота ледь розпочато.Вона вважає, що все тараканствоОсь-ось очумеет від ліні і пияцтва.Вона з розпущених тарганівБойскаутський організовує загінІ до добрих діянь веде тарганівПід тихо шарудить дріб барабанів.Всім Гамбі хвалу триразово заспіваємо:Без них неможливий порядна будинок!3. Останній бій тигрячих-рикуТигровий-Рик - вбивця, злодій - всюди cеет страх,Від Грейвзенда до Оксфорда кочуючи на баржах.Його холодний злий погляд шкребе шорсткий пемзи-Він навіть щасливий, що його звуть Прокляття Темзи.Брутального, нахабного, скверней, мерзенні на світі немає шпани:Мішками під колінами повибіти штани,На шкурі драною, витертої, сумнівні плями,І вухо - бачите - одне (інше де, зрозуміло).У ротерхайтскіх фермерів помітна тремтіння колін,А в Патні по курнику йде перевірка стін,А в Хеммерсміт дурних птахів з ранку на ключ замкнули,По берегах пронісся слух: тигрячих-РИК в загул!Гей, чиж, не думай упорхнуть, ти в клітці поцелей-Гей, бандикут, що не тікай з заморських кораблів!Пекінка, будинки посидь - загинеш в буяння дикому,Як ті коти, кого доля зіштовхне з тигрячих-риком!Всіх ненависного йому кіт ненашенскіх порід -Кот-іноземець, кіт-чужак, чужинцям кіт.З перськими, сіамськими - зараз же колотнеча(Через сіамця в підлітковому віці він позбувся вуха).Одного разу влітку, коли ніч заповнила місяць,І в Молс ласкаво баржу колихала хвиля,Несподівано Пом`якшення романтичним моментом,Тигровий-Рик виявляв нечуждость сантиментів.На берег втік його помічник Шкурогром,Щоб в «Колокол» хемптонском заправитися півком-І боцман Тикобрутус послухав душевного поривуІ нині у дворі за «Львом» вишукував поживу.У каюті на носі Тигрячий-Рик був захопленийБесідою із спокусливою леді Гризотон,Внизу по ліжках моряки валялися, як колода, -В ту мить сіамци занурилися в джонки і сампани.Тигровий-Рик натружівал свій гучний баритонІ бачив, чув лише себе і леді Гризотон, -Так хто б подумав в цю мить про мерзенних іноземців?Між тим місяць виблискувала в блакитних очах сіамців.Ні шереху, ні скрипу, ні плескання, а вжеЇх джонки і сампани наближаються до баржі.На ній закохані співають, поглинені собою,Не знаючи, що оточені китайською ордою.І тут була ракета як заклик на абордаж.Монгольци вмить задраїли хропе екіпаж-Внизу залишилися моряки, вороги ж в шумі, в гаморіРвонулися вгору з тріскачками, з гаками і ножами.Ну хто б леді Гризотон зважився засудитиЗа те, що з виттям понеслася на всю котячу спритністьІ, що пролетів над водою, злилася з туманною даллю?Зате Тигрячий-Рик був оточений смертельної сталлю.Заклятий ворог уперто йшов вперед за низкою ряд-Тигровий-Рик був здивований, що кроці немає назад.Він в житті стількох втопив зі зла иль для порядку,Так самому тепер довелося: на дно, буль-буль і гладко.До півдня Уоппінг пив і співав від новини такий,Весь Мейденхед і Хенлі танцювали над річкою,Величезних щурів на рожнах пекли в Вікторія-Доці,І навіть неробочий день оголошений був у Бангкоку.4. Рам-Там-Таггер
Рам-Там-Таггер це кіт навпаки:Дай йому крильце - зажадає ніжку.Пусти його до віконця - в підвал або ковзне,Пусти його в підвал - він скользнет до віконця.Націлена його на мошку - він за мишкою скакне,Націлена його на мишку - він стрибне на мошку.Так, Рам-Там-Таггер це кіт навпаки -Мені давно про це міркувати набридло,Бо він робитьТе, що він робить,І що поробиш, якщо в цьому вся справа!Рам-Там-Таггер всіх зануд нудно:У будинок його впусти - запроситься з будинку-Вічно він не з того боку дверей,З місця свого його тягне до чужого.Або в ящик бюро заляже, лиходій. -І не вийде, чи не вдавшись до розгрому!Так, Рам-Там-Таггер це кіт навпаки -Мені давно про це міркувати набридло,Бо він робитьТе, що він робить,І що поробиш, якщо в цьому вся справа!На Рам-Там-Таггер управи немає,Він усім незадоволений, на все огризається.Дай йому риби - зажадає котлет,Але, якщо не риби, він не їстиме зайця.Дай миску вершків - він фиркнет над нею,Але ж ти зрозумів його хитрощі:Вершками він вимажется аж до вух,Якщо ти їх на ніч залишиш в коморі.Він на колінах висидить хвилину насилу,Він проти ніжностей і іншої дурниці.Але, якщо ти за в`язанням або шиттям,Він неодмінно плюхнеться тобі на коліна.Так, Рам-Там-Таггер це кіт навпаки -Мені давно про це міркувати набридло,Бо він робитьТе, що він робить,І що поробиш, якщо в цьому вся справа!5. Пісня джеллейних кішок
Джеллейние кішки - все як одна -Покинуть на ніч рідний квартал:Джеллейная світить сьогодні місяць,Сьогодні у кішок Джеллейний Бал.Джеллейние кішки чорні і білі,Джеллейние кішки хитрі й розумні,Джеллейние кішки досить малі,Зате дивовижно складені.Джеллейние кішки аж ніяк не сірки,Джеллейние кішки - вищий світ,Джеллейние кішки цінують манериІ люблять музику і балет.Джеллейние кішки завжди чемні,Джеллейние кішки дивляться на васЛагідно, чемно, терпеливоПарою загадкових місячних очей.Джеллейние кішки премило виють -Їх слухати приємніше, ніж соловья-Джеллейние кішки мордочки миютьІ кігті сушать після миття.Джеллейние кішки викрутки і прудкі,Вони вміє водити хоровод,І стрибають, немов дергун на нитці,І спритно танцюють вальс і гавот.Днем джеллейние кішки сумовиті,Вдень вони майже не відни-Вони бережуть балетними силамиДля танців при світлі Джеллейной Місяця.Джеллейние кішки білі і чорні,Джеллейние кішки досить малі:В чорну бурхливу ніч без МісяцяВони снують з кутів в кути.А днем, якщо сонце почне палити,Вони засипають - все до однієї, -Щоб при повному параді відкритиДжеллейний Бал під Джеллейной Місяцем.6. Уходжеррі і Хвастохват
Уходжеррі і Хвастохват мають нешуточно погану славу.Як канатохідця, і акробати, і дотепники дурням на забавуВони таки не позбавлені популярності. Будинок їх, припустимо, Вікторія-Гров,Вірніше, не будинок, а центр тієї місцевості, звідки їх регулярний улов.Вони надокучили Корнуол-Гарденс, Ланселот-Плейс і Кенсінгтон-Скверу -У них трохи більше популярності, ніж парі котів-гастролерів в міру.Якщо навстіж розкриють ваш замкнений будинок,І в підвалі цілковитий, страшний розгром,Якщо з даху обрушується черепиця,Так що ваше житло ось-ось продірявиться,Якщо ящики вигнані з шаф,І від зимових штанів ні найменших слідів,Іль за кавою схаменеться ваша сусідка,Що зникла вульвортовская браслетці, -Вся сім`я розкаже: - Це той злісний кіт!Уходжеррі - иль Хвастохват! - І справа далі слів не піде.Уходжеррі і Хвастохват в умінні лаятися досягли вершин.Вони також вправні у зломі замків і артистичні в розгромі вітрин.Будинок їх, припустимо, Вікторія-Гров. Але ви знаєте схильність їх до змін.Вони розумні хлопці і парою слів норовлять перекинутися з полісменом.Коли всі зібралися на недільний обідІ мріють, хоча б здоров`ю на шкоду,Про баранячої нозі із запеченою картоплею,І раптом кухар з тремтячою в руці ополоникомВиголосить, задихаючись від почуттів непідробних,Що обід буде місце мати в понеділок:З духовки нога зникла - ось ... -Вся сім`я ізречет- - Це той злісний кіт!Уходжеррі - иль Хвастохват! - І справа далі слів не піде.Уходжеррі і Хвастохват, по-вашому, так досягли успіху удвох,Тому, що вони працюють вночі, иль тому, що працюють вдень.Вони пронесуть крізь будинок, як вихор, і лише п`яному вистачить хоробрості, щобЗаприсягтися, що це був Уходжеррі - иль Хвастохват? - Иль, може бути, обидва?Якщо у вашій їдальні скло навпіл,А в коморі жахливий трам-тарарам,А з бібліотеки найтонше дзиннн!Від вази, за чутками, династії Мін, -Вся сім`я розкаже: - Це той самий кіт!Уходжеррі і Хвастохват! - І піди, піди пред`яви йому рахунок!7. Повторення Закону
Кот на прізвисько ВторозаконняСтали надбанням поголоски і історії.Коли ще пам`ятали про церемоніюВступ на трон королеви Вікторії.Він прожив одинадцять життів поспільІ пережив тричі одинадцять дружин,І нажив пребагато пра-пра-правнучатого,І живий, і на сонечку гріється він.Побачивши його, дідок старожилДивиться здивовано, ще подивомБурмоче: «Дозвольте ... Але, право, немає силПовірити ... Але це ж бачу я сам ...О Боже! Схоже ...А може бути, все ж повірити очам ...Адже справді, це ж Второзаконня! »Второзаконня розташовуєтьсяСеред бруківці на дорозі до базару-Спочатку машини йому дивуються,Потім направляються по тротуару.Бички помичат, а овечки поблеют,Але гуртівника їх поженуть в обхід:Второзаконня кісточки гріє -Хто потривожити такого наважиться?Хіба якісь сторонні ...І знову твердить дідок старожил:«Дозвольте ... але як же ... адже, право, немає силПовірити ... я, мабуть, розуму втрачаю ...Схоже ... О Боже!А може бути, все ж я ие помиляюся,І весь цей галас через Второзакоіія! »Второзаконня після обідуДрімає в таверні «Лисиця і глечик».Якщо в кутку розгориться бесіда,Або ж хто з підпис чоловіківЗаявить: «Пора б ще по одній!» -Відео: Вірш про кішок
То тут же власниця багроволіцаяПрівстанет-й скаже: «Ідіть додому,Не те я зараз же пошлю за поліцією. »Що заперечувати? Немає резону резоннее,І люди йдуть, а наш старожилБурмоче собі: «Ну, піди ти, немає сил ...О Боже! .. І ноги тремтять, як навмисне ...А все ж ... Схоже,Що я ще в силах пройти обережноІ не наштовхнутися на Второзаконня! »8. Звіт про жахливий битві пеков і Поллік за участю мопсів і шпіців, в дещо зволив втрутитися Великий Громокот
Пеки і Поллік, як відомо,Чи готові один одного загризти повсюдно:Їм, бачте, у всесвіті тісно.І, хоч вважають, що мопса і шпіцаВажко змусити серйозно розсердитися, -У чужу гризню їм би тільки вгризтися.Пурхає, як птах,Гав-гав, гав-гав,Гав-гав, гав-гавСеред міських дерев і трав.Я розповім все, як було, спочатку:З тиждень сутичок не виникало(Для пеков і Поллік це немало).З поста поліцейський пес відлучився -З чуток, він був у Кривого Міллса,Де водопровідною водою прохолодою.Так що без нагляду залишився б дворик,В якому зустрілися пек і Поллік.Вони не сполучені, і не відступили,Але задніми лапами землю закопалиІ запустилиГав-гав, гав-гав,Гав-гав, гав-гавУ глиб міських дерев і трав.Пек, між нами, домашній плюгавец,До того ж не британець, а невіра-китаєць.Почувши, що назріває сутичка,Все пеки висипали для порядку -Їх було десяток иль два десятка -З вікон, з балконів лупали очіІ гавкає, нехристи, по-китайськи.Для Полліка гавкання - суще благо,Поллік - йоркшірец, бродяга, дворняга,А братці-шотландці його - забіяки,Кусакі, їм тільки б дістатися до бійки.Волинщики їх поспішили заліться«Синіми шапками на кордоні».І до них не могли не приєднатисяЗ дахів і ганочків все мопси і шпиці.Лай їх прагневлитисяДо загальногоГав-гав, гав-гав,Гав-гав, гав-гавСеред міських дерев і трав.Коли їх геройство цілком проявилося,Рух на вулицях зупинився,Будинки затряслися, і, боячись напасті,Мешканці задзвонили в пожежні частини.І тут з підвальної квартирки в народГрозою виплив Великий Громокот.Він вогненним поглядом окинув околицю,І шерсть на хребті знайшла отвесность-Він гучно позіхнув, демонструючи щелепи,Від яких ніхто не залишиться в цілості, -Що пеки і Поллік в ту ж митьВизнали за серйозне попередження.Погляд в небеса, довжелезний стрибок -І все розбіглися щодуху.Поліцейський пес здався знову,Коли були на вулиці тиша і спокій.9. Містер Нефісто
Ось прославлений містер Нефісто,Майстер оригінального жанру.Вся програма - творіння артиста,Праця жонглера, ілюзіоніста -Незрівнянна абракадабра -Виповнюється чітко і чистоЗа вигадливим задумам автора.Він власник у всій метрополії.узаконеної монополіїНа спритність рукІ на диво -Чи не старайся, друг,Розкусити його:Найбільші фокусники за кордономВідшукали б, чому в нього повчитися.Ей!Швидше!Чудодій!Це так!Хоч куди!ніколиНіхто не зрівняється з Нефісто!В костюмі з чорного шовкуХудорлявий підтягнутий кітПробереться в будь-яку щілину,За найтоншої рейці пройдеІ покаже, як мало толкуВ таємниці карт і гральних кісток:Він їх викриває,І до того ж зауважує,Що приємніше ловити мишей.Він попляшет з пробкою трошки,Під столом покатає ніж-Несподівано вилка і ложкаТак зникнуть, що не знайдеш.Через місяць ти стикаєшся з шуканим:Воно мирно ночує в траві перед будинком.Чудодій?Це так!Хоч куди!ніколиНіхто не зрівняється з Нефісто!Він веде себе сонно і чинно,Немає його відчуження і тихіше:Іноді він лежить біля каміна,А нявкання чується з даху.Іноді він гуляє по даху,А нявкання - біля каміна.Ти власним вухомЧув: хтось нявчав.І не вагома ль це причинаВизнати і вшанувати чарування?Я пам`ятаю в саду, в туманіКличе його сімейство,А він дрімав на дивані!Так, він феноменальний, але я буду краток:Він з капелюхи витягнув сімох котяток -Чудодій!Це так!Хоч куди!ніколиНіхто не зрівняється з Нефісто!10. Макавіті - чарівний кіт
Макавіті - чарівний кіт. У нас його звутьНезримою лапою тому, що він - великий шахрай.У глухий кут він ставить Скотланд-Ярд, будь патруль, пікет.Де був він мить тому, - його і духу немає!Макавіті, Макавіті, таємничий Макавіті!Закони наші дотримуватися його ви не примусите.Знехтував він тяжіння всесвітнього закон.На місці злочину жодного разу не був він!Його переслідуй по п`ятах, біжи навперейми,Шукай по дахах, горищах, - Макавіті зник!Він яскраво-риж, високий і худий, похмурий кіт-бандит.Очі запали у нього, але в обидва він дивиться.Зморшки думки і турбот на лобі його лягли,Вуса нечесаний давно, і комір в пилу.Він так і в`ється на ходу змією серед кущів.Вам здається, що він заснув, а він до стрибка готовий! ..Макавіті, Макавіті, таємничий Макавіті!Він - диявол в образі кота, його ви не виправите.У вас на даху, на дворі зустрічає він світанок,Але на місці преступленья ніколи лиходія немає!По виду він - поважний кіт від лап до бакенбард,Але відбитка його пазурів не зробив Скотланд-Ярд.Але якщо вночі скоєно на окіст наліт,Скло розбите в парнику, курчат бракує,Пограбовано сейф, иль співочий дрізд загинув у розквіті років, -Там без нього не обійшлося ... Але там його вже немає!І якщо в міністерстві зникне договірАбо в адміралтействі креслення викраде злодій,І ви знайдете чийсь слід біля входу в кабінет, -Шукати його - марна справа: лиходія немає як немає!У секретному департаменті, напевно, скажуть вам:«Так, тут не без Макавіті ... Але де тепер він сам?»Він відпочиває в тиші і лиже рудий хвістІль смертності мишей і щурів враховує зростання.Макавіті, Макавіті, єдиний Макавіті!Його ви не отруїть, його ви не удав!Він двадцять алібі поспіль представить на суді,Як доказ того, що він не був ніде.Я знаю безліч інших розбійників-котів,Але я впевнений, переконаний і присягнути готовий,Що все коти, яких чекає і ловить Скотланд-Ярд,На побігеньках у нього, а він - їх Бонапарт!11. Гус, театральний кіт
Гус - записної театральний кіт.Слід тільки сказати наперед,Що повністю він Аспарагус. боюся,На цьому зламаєш мову. Він - Гус.Він худий, як скелет, а хутро клоччасту,І лапи від старості трохи тремтять.Ні, він не гроза для мишей і щурів.А в юності був він - тільки тримайся!Так, він не герой, яким він був,Як він стверджує, в розквіті сил.Тепер він сидить в пивній за рогом,Де він, почитай, з усіма знайомий.Якщо один пригостить, він друзів розважитьІ видасть з життя своєї анекдот.Хоча і мовчать про нього словники,Він ходив би, як Ірвінг і Три,І, була справа, що весь мюзик-холВін сім разів до котячого вереску довів.І він кращу роль свою назве:Перевертень - Вогнедишний Лід.Він згадує: - Я все переміг,Монологів сімдесят знав назубок-Був я характерний або прем`єр,Знамениті англійські актори XIX в.Мій голос звучав, як музика сфер-Я зімпровізувати купу дотепівТа й в пантомімі досяг висот-Час репетицій - і все дарма,Хребтом працюєш або хвостом.Я сидів біля ліжка бідолахи Нелл,Я на дзвонярській мотузці висівІ дзвонив щодуху, я разок потімБув Діка Уїттінгтон котом.Але кращу роль мою пам`ятає народ:Перевертень - Вогнедишний Лід.Він згадає, вуса занурюючи в джин,Як тричі прикрасив собою «Іст-Лінн» -Був тигром, якого, похмурий і суворий,Індійський полковник загнав в водосток-І раз на пожежі явив свій клас:За проводці пройшов і дитинку спас-Ну, Шекспіра грав, коли неспростаАкторові закортіло гладити кота-Він упевнений, що міг би аж до цього дняВипереджати завиванням велику Тінь.- Ще б пак, вікторіанський загартування!Відео: Смішний вірш про кішку
А нинішніх хоч би хто наносив -Ні краплі сорому у сопливих кошенят,Крізь обруч стрибнуть і загордяться ... -Він лапою потилицю злегка поскребет:- Я нововведення радий похвалити наперед,І все-таки нині театр не той.Чи то бувало в забув який рік,коли населеннюдавав виставиПеревертень - Вогнедишний Лід!12. Толстофер Джон, денді
Толстофер Джон - жахливий піжон,Весь вигляд його говорить,Що він тримає шлях не куди-небудь,Але тільки на Сент-Джеймс-стріт!Його чорний фрак - непроглядний морок,Фасон шик-модерн, а штани -Простий мишолов не носить штанівНастільки вишуканої білизни.Якщо зустрінеться він, ми вклонився,А він нам злегка кивне:Хто такий знаменитий на Сент-Джеймс-стріт,Як Толстофер, клубний кіт!Він загляне по-світськи в «Університетський»,А не в «Бенкет професорів»:Не можна котам складатися тут і там,Бо клубний статут суворий.В силу тієї ж причини, коли час дичини,Його місце «Фазан», а не «Кіт».Але він гість неодмінний «Шанувальника сцени»,Що устрицями знаменитий.І він славить щедроти «Безумной полювання» -Вулиця клубів в Лондоні,Желе з кісток кабана-Найбільш сонячний полудень він вважає неповнимБез краплі у «Хвалька».Якщо весел він, ясно, що заморські стравиОбіцяє «Сіамський сюрприз» -Якщо не радіє, це означає, в «Гробниці»Давали капусту і рис.Так по сто разів на дню він загляне в менюІ прикрасить собою тротуар-І нам все видніше, що він все жирноїІ став походити на кулю.Він повинен важити кіло отак десять.- Ах, все, що тільки є, моє, -Скаже він, - для здоров`я немає важливіше условья,Чим розмірене життя. -І приказку впаяла: - На мій вік мене вистачить. -І у нас розквітає душа,Коли вертопрах в білосніжних штанахКрокує не поспішаючи!13. Шімблшенкс, залізничний кіт
Рівно опівночі на вокзалі провідниці зашепотіли:- Де ж він? Куди він міг втекти?На шляху Нічний Поштовий, до відправлення готовий,Але без Шімбла ми не пустимося в путь! -Пошепотівшись, провідниці починають метушитися,За вокзалу вгору і вниз понеслися.- Шімбл! Шімбл! Де ти? Де ти? Тут він? Там він? Немає! Немає!Шімблшенкс, Шімблшенкс, озовися! -Продзвенів другий дзвінок, провідниці збилися з ніг.Тільки хто це зробив крок на перон?В нуль годин п`ять хвилин Шімблшенкс тут як тут -Він обстежив багажний вагон.Загорілося зелене котяче око:У шляху не буде аварії.Нічний Поштовий йде на північПівнічної півкулі!Скажімо прямо, славний Шімбл - шляховий удачі символ,На Поштовому він головніший всіх.Він загляне до машиніста, він перевірить, усюди ль чисто,Припинить зайвий гомін і сміх.Якщо що-небудь трапиться, він доповість провідниціІ допоможе всім, чим може допомогти.Він з`явиться в багажному, де позіхають з видом важливимКомірник і ревізор всю ніч.За вагонним коридорах Шімблшенкс йде дозором,У напівтемряві горить зелене око.На Нічному Поштовому сонному він пройде по всіх вагонахПерший клас, другий і третій клас.Всю ніч безперервно дивовижний кітЧергування несе старанноОсь тому на Поштовому НічномуВсе завжди чудово!На Поштовому пасажира чекає окрема квартираЗ його ім`ям на планці дверний.Він засне на новосілля в дивовижної ліжку,Так і блискучою своєю білизною.І чого тут тільки немає - білий світ і синє світло,Важіль, щоб викликати вітерець,Умивальнічек з тарілку і железочки зі стрілкою,Щоб закрити віконце, якщо змерз.Провідниця постукає і дізнається провідниця,Міцний ви п`єте вранці чай,А за нею стоїть кіт тільки вусом поведе,Ніби тут він просто так невзначай.І ось ковдру на вас до очей,І ви в темряві - так осьНехай побоювання не гризуть вас,Що миші уві сні потривожать вас -Ою цьому піклується Шімблшенкс,Залізничний кіт.Так всю ніч він напоготові, лише деколи сьорбне чайку,Може навіть з краплею вина,Так часом зронив подих і пошукає в шерсті бліх,І знову вагони, ніч і тиша.Поїзд першим сном оповитий, між тим платформа Лутай,І до чергового наш кіт підійде,А на зупинці в Лідсі до полісмена звернеться,Щось запитає і на щось кивне.Ви дивилися п`ятий сон і не бачили, як вінУ Епплбі ходив на вокзал,Але зате вже в Карлайлі ви не спали і бачили,Як він дамам виходити допомагав.І вам на прощання ШімблшенксПухнастим хвостом махне,І ви скажете раптом: - До побачення, мій друг,Залізничний кіт!14. Як звернутися до кота
Після сказаних вище слівПро різноманітні види котівВи в змозі хоча б трохиЗрозуміти непросту котячу суть.Пізнали ваші серця і уми,Що ці звірі зовсім як ми,Зовсім як люди, а томуПро всі не судять по одному,Бо хтось хороший, а хтось поганий,Хтось добрий, а хто злий,Хто дарує радість, хто сіє страх(Все це я виклав у віршах).Коротше, їхнє життя вам майже яснаІ щось відомо про імена,Звички, мудрість і суєту, -але:Як ви звернетеся до кота?Щоб спростити непросте питання,Підкажу вам: КОТ ЦЕ НЕ ПЕС.Пси роблять вигляд, що характер їх крутий,Але швидше за облаем, ніж куснути.І, проти істини не грішачи,Я відкрию вам: пес - проста душа.(Кожен пес, але тільки не пік,Який в будинку сидить весь вік).Звичайний вуличний пес,Як правило, не задирає нісІ ні на кого не дивиться зверхньо,А навпаки, схильний валяти дурня.І простіше простого його обдурити -Варто під мордою його щекотнуть,Взяти за лапу, хребет поершіть,І він застрибає щодуху.Безтурботний простак, він уже готовийПрибігти на перший посвист і поклик.І знову нагадати настала черга:Пес - це пес, а КОТ - ЦЕ КІТ.Розумники прісоветуют вамЧекати, щоб кіт вас помітив сам.На ділі ж правила такі:Першим повинні вклонитися ви(З почтом - на відміну від собак,Він панібратства насильники ворог).Я капелюх завжди зніму напередІ з поклоном вітаю: няв КОТ!Але якщо цей кіт - мій сусід,І протягом багатьох роківВін немає-ні ТДА до мене зайде,Я кажу йому: УПСА КОТ!Взагалі-то, звуть його Джон Базз-Джон,Але нам поки далеко до імен.І щоб він не був гордовито упертий,І щоб ми з ним перейшли до іменЯк випробувані друзі, -Блюдечко вершків поставлю я.Може зійти і інший дрібничка -Ікра або Страсбурзький пиріг,Рябчик або, припустимо, лосось -Аби за смаком йому довелося.(Я знаю кота з далеких місць,Він, крім тріски, нічого не їсть,А наївшись, облизується в тузі,Бо все думки його про трісці.)Отже, ви зрозуміли, що кітПодібних знаків вниманья чекає,І що виповниться ваша мріяНА ІМ`Я називати кота.Тепер, мабуть, я вас вважатимуПідготовленим ЗВЕРНУТИСЯ ДО КОТУ.15. Кот Морган рекомендує себе
Піратом я був в Тарабарського морях -Мене не впізнати в комісіонера,Який чинно варто в дверяхВидавництва на Блумсбері-Сквері.Тетерок і рябчиків я знавецьІ вершків сорти розберу без помилки,Але радий, коли мені піднесуть ковтокПива і скибочку холодної рибки.Звичайно, манерами я простакуватийІ схильний до затасканим приказками,І все-таки, все, як один, кажуть:- Добрий мужик цей самий Морган.Шуба моя ще хоч куди,Розповіді увінчані загальним захопленням,І я зізнаюся - в цьому немає сорому:Дівчатам подобається старий Морган.І, якщо вам потрібен, містер ФейберАбо ж, може, сам містер Фейбер,Цінну пораду я даю вам даром:Зведіть дружбу з котом-швейцаром на ім`я Морган.