Від цивілізованого способу життя до дикості

Крім котів, які мешкають в дикій природі, в будинках і на вулиці, є ще й досить численна група цих тварин, які колись були приручені, але через деякий час повернулися до дикого способу життя.

У цю групу входять не тільки ті кішки, які були прирученими в минулому самі, але і їх нащадки, тепер уже з народження живуть далеко від людей. Однак це той же самий біологічний вид, а не якийсь інший.

Дуже часто такими кішками стають вихованці, які були втрачені їх власниками або просто викинуті на вулицю, але дуже багато і таких, які вже протягом багатьох поколінь живуть поза контактом з людьми.

Трапляється, що здичавілі кішки утворюють справжні колонії, «населення» яких може доходити до трьохсот-чотирьохсот особин, які намагаються триматися ближче до свого притулку і джерела їжі.

Поблизу с колоніями знаходяться добрі люди, які привозять їжу та годують своїх вуличних друзів.

Звичайними місцями, в яких накопичуються здичавілі кішки, є покинуті будинки, будмайданчика, лікарняні двори, готелі і доки. Там вони підбирають велика кількість недоїдків, яких дуже часто вистачає для того, щоб стабільно виживати і без підгодовують котів людей. Якщо такої їжі недостатньо, вони можуть полювати.

Між кішками і такими людьми можуть налагодитися довірчі дружні стосунки. Деякі кішки навіть дозволяють себе гладити, і може навіть брати себе на руки. Але є і такі, які відмовляються підходити до годівниці, поки що приніс їжу людина не зникне з поля зору.

Відео: Єфімов В.А. Світоглядні основи способу життя «Людина розумна» Сімферополь 25.07. 2015 р

Зрозуміло, мати таких годувальників в інтересах будь-якої кішки, оскільки це джерело відносно стабільних «поставок» корми. А ось психологія самих годувальників значно складніше.

Відео: Інше життя. Японія. Інша цивілізація - Частина 1

У більшості випадків, як це не дивно, такими годувальниками є пенсіонери, насилу викроюють зі своєї невеликої пенсії деяку суму, щоб підгодувати своїх вихованців.

Для цих людей дуже важливо бути потрібними комусь і не менш значуще почуття відповідальності, яке вони відчувають за тих тварин, яких вони підгодовують. І в цьому немає нічого дивного, оскільки, що може ще порадувати так, як біжать назустріч з радісним нявканням кішки.