Щеплення від позбавляючи

Напередодні від`їзду в село у нас було дуже багато справ. Ми так закрутилися, що забули найголовніше - зробити щеплення коту Гриші!

Схаменулися і ми тільки за кілька днів до цього «важливого» події!

Пішли ми з мамою в ветерінарку з усіма витікаючими звідти наслідками (втечею кота з візки для худоби і т.д.).

Тітка лікар виявилася дуже наївною жінкою. Вона мало не вирішила, що нашому Гришенька (а його характеру знаком вам по попереднім розповідями) можна поміряти температуру. У кішок, на відміну від людей, градусник ставиться не в пахву, а зовсім в інше місце. Ветеринар з градусником стала тихенько підходити до кота. Вгадавши її чорний задум, Гриша грізно блиснув очима, наїжачився і несамовито загарчав. (Аж самому страшно!). Вся його поза висловлювала праведне обурення.

Бажання міряти коту температуру у тітки миттю випарувалося. Вона кинула на кота полохливий погляд і сказала:

- Чи не хочете міряти температурка? Ну і добре! І так обійдемося.

Ну, далі все пройшло без особливих пригод. Щеплення кіт переніс цілком стерпно (покусані і подряпані лікарі не береться до уваги).

АЛЕ! Виявилося, що якщо через десять днів не повторити укол, щеплення не подіє. Мама вирішила, що зможе зробити все сама.

Через десять днів

І ось настав чорний день. З самого ранку мама дістала з холодильника ліки, приготувала шприц і морально готуватися до процедури. Справа в тому, що коли таке лікування відбувається вдома, Гришу тримає тато. Він сильний і безжалісний. І Гришини викрутаси на нього не діють. У селі тата немає, я поїхала в гості, а бабуся мамі не помічниця. Все доведеться робити самій.

Мама цілий день ходить за Грицем по городу зі шприцом в руках. Вона старанно вдає, що просто гуляє, походжає повз, а шприц тут зовсім ні при чому. Гриша дивиться на неї з великою підозрою.

Але я думаю, на його місці будь-який би здогадався, що справа нечиста! А вона все норовить підкрастися до кота ззаду і ...

Відео: Олена Малишева. Вітрянка і герпес зостер

Гриша обертається, несамовито кричить, демонструє тигровий оскал і тікає.

Потім це повторюється знову і знову. Мама намагається підібратися до кота в несподівані моменти (наприклад, коли він спить або їсть!). Але у неї все одно нічого не виходить. Три рази мама втикала голку і всі три невдало. Кот з диким криком спритно отпригівать ухилявся, а потім грізно гарчав, не давав себе гладити, на вмовляння не піддавався.

До вечора у мами почав сіпатися око. Гриша обходив маму стороною і демонстративно ігнорував. Додому ночувати не прийшов. Подлостей з уколами він їй довго потім не міг пробачити!

Увечері вона прочитала на упаковці від ліки «Діє через два тижні після ін`єкції». Підрахувавши, мама зрозуміла, що це якраз той день, коли ми їдемо з села до міста.
Гриша залишився без щеплення.