Водяний павук-серебрянка

Стародавні предки сучасних павуків мешкали у воді. У процесі еволюційних змін павукоподібні поступово почали вести свою життєдіяльність на суші, видозмінивши будова свого організму відповідно зміненим умовами, і втративши ряд можливостей, в тому числі може бути і здатність перебувати під водою.

Практично всі види павуків здатні існувати тільки на суші, але залишився один їх вид, основним середовищем існування якого є вода. Це павук водяний.

Цей вид павуків можна зустріти в стоячих або повільно поточних водоймах з багатою рослинністю. Водяний павук не тільки добре плаває, а й досить швидко бігає по суші. І якщо він випадково буває спійманий сачком, обов`язково спробує врятуватися втечею, ніж, як правило, і видає себе.

Дихають такі павуки звичайним повітрям, за яким вони спливають на поверхню. При зануренні у воду, волоски, що покриває його черевце, не змочуються і утримують бульбашки повітря, які починають блищати під водою, наче срібло. Саме внаслідок цього оптичного ефекту водяний павук-Серебрянка і отримав свою назву.

Самки і самці цього виду практично однакового розміру (приблизно 12-15 мм), але відрізнити їх можна за забарвленням: у самок забарвлення нижньої частини черевця світло-сірого кольору. Також по окрасу можна визначити і вік павуків. Молоді особини зазвичай жовтувато-сірого, жовтувато-коричневого відтінку, а старі значно темніше їх, аж до чорного кольору.

Водяні павуки будують свої укриття з речовини павутинних залоз у вигляді наперстків або дзвонів, наповнених повітрям. Якщо особина сита і здорова, її житло досить велика за розміром і добре наповнений повітрям. На зиму павук-Серебрянка створює собі кокон, прикріплений до плаваючих на поверхні рослинам.

Дуже часто на початку осені можна спостерігати велику кількість таких коконів, які з настанням холодів опускаються на дно разом з рослинами.