Пристрої курятника
Після зведення стін потрібно обшити конструкцію всередині. Після цього між стінками залишається маленький зазор. От саме його і потрібно гарненько утеплити. Використовують для цього мінеральну вату. Є звичайно й інші способи, але цей підходить на 100%, вата відмінно тримає тепло, і до того ж є екологічно чистим матеріалом.
І нарешті можна братися за дах. Її виконують таким чином, щоб закінчення звисали над стінами. Коли будуть сильні опади, вода почне стікати подалі від стін.
Важливу роль відіграє підлогове покриття. Можна залити його бетоном, але птахівники не рекомендують цього робити, тому що підлога буде холодним. Ще один варіант - це дерево або просто земля. Останнє не дуже надійний вихід, адже можуть собі прокласти дорогу в курник різні гризуни.
Для зручності, особливо в зимовий період, бажано спорудити невеликих розмірів тамбур. Який також робиться утепленою.
На завершальних етапах будівництва робиться майданчик для вигулу. Це дуже зручно, адже кури будуть гуляти в спеціально відведеному місці, а не стануть «хитатися» по всіх околицях. Таким чином можна убезпечити свої грядки від нескінченного копирсання.
Територія майданчика залежить від того, яка кількість курей буде проживати в пташнику. Робиться вона дуже просто, в грунт закопується міцна сітка. Настійно рекомендується щоб осередки у неї були дрібними, так як через великі може просочитися курча. Вкопати в землю потрібно глибше, щоб не проникли шкідники. На завершення по периметру оббиваємо дошкою.
Щоб мокра і дощова погода не заважала прогулянкам майданчик бажано накрити. Для цього використовується знову ж таки дошка або брезент.
Фото різних одержані курників, виготовлених власними руками.
Роботи перед заселенням курей
Самий важливі етап завершено, зведений курник. Але взяти і заселити туди несучок ще не можна. Перед цим слід виконати ряд робіт.
У пташник варто провести освітлення, від нього на пряму заздрості продуктивність несучок. Особливо світло важливий в зимовий час, коли світловий день сильно скорочується. Основну світлову масу бажано направити на поїлки, годівниці, можна сідала. У гніздах повинен бути напівтемрява, для того, щоб вони спокійно могли мчати. Якщо потрібно, встановлюється обігрівач.
Обігрівач обов`язково накривається сіткою, а вся проводка ретельно ховається. Курочки по своїй натурі дуже цікаві пташки, тому якщо провід потрапляє їм під ніс, вони неодмінно стануть його клювати.
Чи не повинна залишитися без уваги вентиляція. Припливна вентиляція подає свіже повітря, тому в курнику НЕ буде затхлого запаху, до того ж в літній період в пташнику не буде так спекотно.
На сідалах несучки проводять більшу частину вільного часу. Тому без них ніяк не обійтися. Виконують їх із брусів 5 на 6 см. Кута округлюють, щоб несучка не травмувати лапки. Розташовуватися вони повинні в горизонтальному положенні. Іноді деякі птахівники, з метою економії, роблять сідала один над одним. Але насправді такий варіант не сильно хороший по 2 причинам:
- Будуть постійні бійки і склоки за можливість забратися на самий верх.
- Зверху сидять кури будуть забруднювати нижні яруси.
Тому по можливості намагайтеся встановлювати сідала паралельно один одному.
Гнізда для несучок роблять найчастіше з ящиків, дерев`яних або фанерних, іноді використовують кошики. Дно гнізда обов`язково застеляють тирсою або соломою, таким чином несучки буде комфортно, і яйці НЕ поб`ються.
Такого виду вентиляція піддається регулюванню якщо встановити заслінки. Якщо пташник досить маленький, а поголів`я багато, не обійтися без витяжного вентилятора.
Стіни курника белятся вапняним растровом. Перша користь від нього - це дезінфекція, щоб не завелися шкідливі мікроорганізми або грибок. Друга - ніжний колір стін. Уздовж стіни будуть розташовуватися сідала.
Годівниці і поїлки бажано встановлювати навісні. Тоді кури не зможуть в них гребти і в курнику буде чистіше. Але це на розсуд птахівника.
Весь курник після завершення всіх робіт потрібно надати дезінфекції.