Цітаріновие (citharinidae)

До цього сімейства відноситься велике число річкових риб, цілий ряд видів, що залишаються маленькими, а також деякі види, представлені видовженими по формі рибами з дещо віддалений головою (плавнікоеди). Більшість названих тут видів (за винятком, звичайно, останніх) харчується вегетаріанською їжею. При акваріумному змісті слід це враховувати (особливо для риб, що виростають до великих розмірів), якщо ви не хочете втратити всій рослинності в своєму домашньому водоймищі. У молоді роду дістіходов (Disftichodus- саме вони стають більшими) тулуб спочатку витягнуто, але багато видів з віком стають високотелие. В даному випадку мова йде про риб, що живуть в просторих річках.

По маленькому роті можна розпізнати в них вегетаріанців. Серед різних видів роду дістіходов зустрічається цілий ряд особин красивою і цікавою забарвлення, і в першу чергу D. sex-fasciatus, дістіход-зебра, якого, до речі, часто імпортують. У менших кількостях Європи досягають D. affinis, D. noboli, D. decem-maculatus, D. maculatus і D. fasciolatus. Досить часто імпортований D. lusosso при найближчому розгляді виявляє деяку схожість з D. sexfasciatus, і тому їх іноді плутають.

Але чим старше риби, тим простіше, як виявляється, їх розрізняти (див. Ілюстрації на стор. 145). Утримувати цих харак-видних в акваріумі досить просто: вони не дуже примхливі і щодо злагідні. Молодь, досягнувши 8-10 см, харчується переважно м`ясною їжею, причому з обережності треба пропонувати їй листя кочанного салату. Справа в тому, що можливо і таке: за одну ніч їх настрій зміниться в сторону вегетаріанства, і риби почнуть обгризати всі рослини, до яких можуть дотягнутися. Крім уже названого кочанного салату ці риби їдять листя шпинату, ошпареного окропом, водорості (з інших акваріумів) І вівсяні пластівці, а до того ж звичайний м`ясний корм (трубочник, дафнії, личинки комах).

Коли ці риби виростають, вони стають досить товстими і довгими, до 25 см, і потрібно якнайшвидше вирішити, що з ними робити. Крім різних видів дістіхода існують і інші схожі за структурою риби, що належать до роду цітарінов (Citharinus). Вони виростають до таких великих розмірів, що коли торговець пропонує вам «до того ж» і їх, краще відразу відмовитися. У сімействі цітарінових є пологи наннетіопс (Nannaethiops) І неолеб (Neolebias), Два представника яких дуже відомі: Nannaethiops unitaeniatus і Neolebias ansorgii.

Перший рід монотіпічен, а тому представлений тільки одним видом. Належать до нього риби не відрізняються особливою привабливістю кольору, але зате показують себе як дуже миролюбні мешканці так званих «африканських» акваріумів. Більшість з описаних тут семи видів відбувається не з низин Заїру (Конго), звідки в основному експортують риб. Так наприклад, Neolebias ansorgii водиться в областях Камеруну і аж до Нижнього Заїру, і в наш час його привозять дуже рідко.

Що стосується представників роду наннохараксов (Nannocharax), То вони живуть близько дна- їх потрібно розглядати як протилежність американським родичам з роду харацідіумов (Characidium). Вони дуже на них схожі, але з точки зору акваріумістики не грають майже ніякої ролі. І, нарешті, потрібно назвати спеціалізованих розбійників (їх називають плавнікоедамі), зібраних в підродині Іхтіоборіни (Ichthyborinae), До нас потрапляють тільки окремі екземпляри. Найвідоміший представник роду фаго (Рhаgо) - P. loricatus. Цього мешканця Західної Африки можна дізнатися по витягнутому тулуба і загостреним голові. Він пожирає не лише луску своїх сусідів по акваріуму, а й маленьких рибок!