Піщана круглоголовка (phrynocephalus interscapularis)

Голова піщаної круглоголовки зверху покрита дрібними сильно ребристими чешуйкамі- поперек капелюшки їх не менше 26-28. Потилична і надочноямкова луска не збільшена. Носові щитки відокремлені один від одного 1 3 ребристими лусочками, рідше стикаються. Ніздрі розташовані на верхній поверхні, морди, поступово спускається вперед, і при розгляді зверху добре видно. Між верхнегубнимі щитками і дрібними зернистими лусочками нижньої повіки 2-3 ряди щитків.

Верхнегубних щитків 9-12, нижньогубні - 8-11. Спинна луска дрібна з добре помітними ребришкамі- Горлова і грудна - іноді зі слабозаметний реберцями, що переходять в шіпікі- черевна луска гладка. З боків голови і шиї групи збільшених луски з сильноразвитой, іноді сплощені шипами. На боках тулуба, зокрема на поздовжньої шкірній складці, також можуть бути лусочки з більш розвиненими, ньому у навколишньому луски, реберцями, що переходять в шипики. На задньому краї стегна і з боків підстави хвоста ряд сільношіповатих білих луски, що утворюють своєрідну бахрому.

Хвіст круглоголовки на всьому протязі сильно приплюснутий. Хвостова луска розташована поперечними рядами. Задні ноги довгі: їх довжина значно перевищує відстань від клоакальной щілини до горловий складки. На четвертому пальці задньої ноги знизу 1 ряд подпальцевих пластинок, кожна з яких несе 1 поздовжнє ребришко- з кожного боку цього пальця сильно витягнуті і сплощені лусочки утворюють гребінці. На третьому пальці задньої ноги гребінці є тільки на стороні, зверненій до четвертого пальця.

Зверху піщана круглоголовка пісочно-жовтого кольору з коричневим відтінком, в темних і світлих точках і іржаво-вохристих або коричневих пятнишках- на спині біля лопаток у живих особин є рожеве або іржаво-охристое овальне пляма, зазвичай оточене облямівкою. Хвіст знизу з двома-чотирма чорними поперечними смугами, на кінці чорний.

Піщана круглоголовка (Phrynocephalus interscapularis)

Поширена круглоголовка в піщаних пустелях Туркменії, Південного Казахстану і Узбекистану. Ізольована популяція, більш ніж на 1000 км відстоїть від кордонів основного ареалу, існує на правому березі Іртиша поблизу Семипалатинська. Поза СРСР - в Північно-Східному Ірані і Північній Афганістані.

Найбільш характерні місцеперебування - сипучі бархани і слабо закріплені горбисті або розвіяні піски з сильно розрідженим рослинним покривом. Зустрічається і на піщаних наносах серед такиров. У Репетеке за годинну екскурсію з 8 до 9 год ранку в межбарханних пониженнях враховували до 90 особин.

Притулками служать норки, що представляють собою похилий хід довжиною до 20 см з невеликим щілиноподібні входом. Піщана круглоголовка риє нірку кожен раз заново при догляді на ночівлю, і вхідний отвір незабаром засипається песком- риття займає не більше чотирьох хвилин. Піщана круглоголовка може також занурюватися в пісок, розсуваючи його за допомогою швидких коливальних рухів тулуба. У Центральних Каракумах з`являється після зимівлі в середині - наприкінці лютого. У Південному Кизилкуме перших особин спостерігали у другій половині березня. Першими після зимівлі з`являються самці.

У Репетеке в шлунках 402 досліджених піщаних круглоголовок мурахи займали перше місце як за кількістю зустрічей (58,44%), так і за кількістю з`їдених примірників (54,6%). Поїдає термітів (56,2% зустрічальності), цикадок (12,4%), тарганів (11,68%), жуків і їх личинок (12%), гусениць (6,54%), саранових (4%), клопів , мух, а також павуків і скорпіонів. У Південно-Західному Кизилкуме навесні основну їжу становили мурахи (74,2%), жуки (41,9%), клопи (25,8%), цикадки (22,6%), гусениці (12,9%), двокрилі (9,6%) і павукоподібні (6,5%).

Відкладання яєць довжиною до 10-15 мм триває в Каракумах з другої половини квітня до кінця липня і з другої половини травня до початку серпня - в Кизилкуме. За сезон самка відкладає не менше чотирьох разів по 1 яйцю, визріває по черзі то в одному, то в іншому яйцеводе. Молоді довжиною 20- 25 мм (без хвоста) з`являються з кінця червня до серпня. Статева зрілість настає до кінця першого року життя, у самок при досягненні довжини 36-37 мм. Загальна тривалість життя не перевищує, мабуть, 12-13 місяців.

Література: Визначник земноводних іпресмикающіхся фауни СРСР. Учеб. посібник для студентів біол. спеціальностей пед. ін-тів. М., "Просвітництво", 1977. 415 с. з іл.- 16 л. мул.