Гіпертиреоз у кішок: симптоми і лікування

У домашніх тварин теж можуть траплятися збої в роботі ендокринних залоз, що відповідають за синтез життєво важливих гормонів. Гіпертиреоз - одне з таких захворювань. Дізнаємося про особливості цієї недуги, його ознаках і терапії.

Про симптоми захворювання

Патологію викликає надмірне виділення гормону тироксину. Він синтезується в щитовидній залозі.

Основною ознакою захворювання є схуднення кішки при надмірному апетиті. Зниження маси тіла - характерна ознака захворювання тварин в будь-якому віці. У 70% випадків виявляються і ознаки серцевої недостатності. Приблизно 20% всіх хворих на гіпертиреоз котів страждають підвищеною спрагою і сечовиділенням, непомірне активністю, проблемами з вовняним покровом, розладами травлення. Таким чином, хвороба себе проявляє яскраво. Але не всі її симптоми можна назвати специфічними. Часто при такій патології виникають і вторинні зміни. Саме в змазаних ознаках захворювання криється основна проблема діагностики. Адже багато господарів кішок, помічаючи їх різке схуднення, думають, що причина цього - глисти. Вони дають тваринам антипаразитарні препарати, тим самим лише посилюючи ситуацію. Адже такими засобами можна лікувати ослаблених вихованців.

Гіпертиреоз у кішок може розвиватися в будь-якому віці, незалежно від породи і статі. Однак частіше він спостерігається у старих тварин. Найбільш небезпечний період - між 12 і 13 роками.

Діагностика і терапія гіпертиреозу

Професійне біохімічне дослідження крові при підозрі на патологію тварині роблять обов`язково. Перевірка сечі не виявить гіпертиреоз, але виключить проблеми з нирками, цукровий діабет.

При гіпертиреозі спостерігається підвищення концентрації печінкових ферментів. Тому точний діагноз ветеринар поставить після аналізу крові і виявлення підвищеного вмісту тироксину. Варто відзначити, що в 8% випадків кількість гормону в крові може залишатися на нормальному рівні, що є свідченням одночасно бути присутнім і інших захворювань.

На сьогодні існує кілька терапевтичних методик лікування гіпертиреозу у котів. Найбільш поширена - пероральний прийом ліків, які знижують активність щитовидної залози. Серед них тиамазол (тапазол, метимазол). Лікарський засіб можна застосовувати протягом двох-трьох тижнів. Після цього обов`язково проводять біохімічний аналіз крові. Але ветеринарна практика показує, що багато тварин переносять ці ліки погано. Воно має побічні ефекти у вигляді блювоти, втрати апетиту, свербіння, змін в клітинах крові.

Коли щитовидна залоза продовжує синтезувати занадто багато тироксину, кішці можуть довічно призначити ліки, що регулюють його кількість. У цьому випадку кожен місяць хвору тварину треба возити в ветеринарну клініку для здачі біохімічного аналізу крові. До речі, таке лікування дороге.

Якщо гіпертиреоз викликаний доброякісної аденомою щитовидки, то можливо її видалення. Пухлина буває регионарной і загальної (захоплюючою всю залозу). Операція по її видаленню нескладна. І якщо порівнювати вартість довічного лікування гормонами і операції, то остання дешевше. Важких наслідків для здоров`я кішки після її проведення не спостерігається.

Призначення кішці радіоактивних ізотопів йоду - найпоширеніша лікування цієї ендокринної патології. Йод накопичується в ураженому органі, знищуючи пухлинні клітини. Хірургічне втручання в цьому випадку вже не буде потрібно. Раніше такий метод використовували лише в клініках для людей, а тепер активно застосовують і в терапії гіпертиреозу у кішок. Його перевага полягає ще і в тому, що хвора тварина не треба госпіталізувати. Разом з тим, потрібно відзначити, що лікування гіпертиреозу у кішок радіоактивними ізотопами йоду є процедурою недешевої. Дозволити його може не кожен власник домашньої тварини. Виходячи з цього, більшість господарів все-таки віддає перевагу хірургічного втручання як більш доступному способу терапії. Це стосується не тільки росіян, а й господарів кішок - жителів Америки, Європи.