Проблеми щитовидної залози у кішок

Щитовидна залоза є надзвичайно важливим органом, який відповідає за засвоєння їжі, температуру і вагу тіла, ріст волосся, серцевий ритм і ряд інших функцій. До цього слід додати, що від активності щитовидної залози залежить і рівень фізичної активності тварини. Якщо активність щитовидки недостатня, тварина стає млявим.

Щитовидна залоза входить в ендокринну систему, в яку також входить гіпофіз. Гіпофіз має безпосередній зв`язок з головним мозком та є свого роду, основною залозою, яка регулює роботу інших залоз. Гіпофіз, також координує колір шкіри, вироблення молока після народження кошенят, загальна вага тварини і ряд інших функцій.

Крім щитовидної залози і гіпофіза в ендокринну систему входить підшлункова залоза, що відповідає за виробництво інсуліну, паращитовидні залози, які регулюють рівень кальцію в організмі, репродуктивні залози (яєчники у самок і яєчка у самців) і наднирники.

Основна маса відбуваються в оргазмі процесів і його функція регулюється саме ендокринними залозами. І всілякі проблеми, пов`язані з ендокринними залозами, практично завжди обумовлені їх надлишкової або ж недостатньою активністю.

Гіпотиреоз у кішок

Гіпотиреоз є станом, який обумовлюється тим, що рівень гормонів щитовидної залози знижений. На щастя це захворювання зустрічається у кішок дуже рідко. Як правило, причиною гіпертиреозу є порушення імунної системи, через вплив якої щитовидна залоза стає малоактивною. У більшості випадків, якщо тварина має проблеми з роботою імунної системи, то уражається не одна тільки щитовидна залоза, а й кишечник і шкіра.

Ще однією причиною гіпертиреозу (хоча і нечасто) є нестача в організмі йоду. Але в більшості випадків це захворювання зв`язується з використання деяких ліків. Наприклад, алергію лікують з використанням протизапальних препаратів кортикостероїдного типу, які негативно впливають на виробництво гормонів, що виробляються щитовидною залозою. З цієї причини у тварини страждає шкірною алергією може розвиватися в результаті лікування цього захворювання порушення функцій щитовидки. Блокуючу дію на виробництво гормонів щитовидки надає і фенобарбітал, який використовують для лікування епілепсії у тварин.

Слід зазначити, що у гіпотиреозу можуть бути найрізноманітніші симптоми, які нерідко збігаються з симптомами інших захворювань. Найбільш частими ознаками гіпотиреозу є непереносимість холоду (в такому випадку, кішка постійно шукає місце, де вона могла б зігрітися), рецидивні інфекції, надлишкові жирові відкладення зі схильністю до ожиріння, низький серцевий ритм, розумова відсталість і сильна загальмованість.

Як правило, господарів найбільше насторожують ті зміни, які відбуваються зі шкірою кішки. Шерсть вихованця набуває тьмяний відтінок, легко випадає, залишаючи при цьому оголені ділянки шкірного покриву, стає сухою. Оголені ділянки шкіри з часом покриваються коротким густим підшерстям, що є своєрідним латанням дірок, оскільки випала шерсть не може замінитися на таку ж нову.

Однак оголені ділянки шкіри можуть симетрично з`явитися на обох боках тваринного і через посиленого чесання. Шкіра тваринного стає сухою, тоді як шерсть навпаки стає жирною на дотик. І точно так само як і при дисфункції наднирників (хвороба Кушинга), шкіра стає схильною до свербіння, інфекцій і набуває темний відтінок.

Алопатичні традиційне лікування гіпотиреозу полягає в щоденному введенні в організм кішки штучного гормону протягом всього її життя. На жаль, явним недоліком такого лікування є те, що основна причина стану (наслідки лікарської терапії або іммуноопосредованних захворювання) не зникає. Традиційне лікування щитовидки призводить до зменшення її розмірів і, відповідно, до скорочення вироблення натуральних гормонів. Якщо ж лікування буде тривалим, то щитовидна залоза втратить свою функцію безповоротно.

Окремі ветеринарні лікарі, за їхніми твердженнями досить успішно лікують гіпотиреоз раціональним натуральним харчуванням і гомеопатичними препаратами, і рекомендують прагнути в першу чергу виправити ситуацію за допомогою альтернативних методів і тільки в разі їх неефективності розглядати можливість лікування за допомогою штучних гормонів. Якщо кішка ще не стара, і тривалої гормональної терапії не піддавалася, то за допомогою альтернативних методів лікування, нормальну функцію щитовидної залози відновити цілком можливо, відновивши тим самим і її здоров`я.

Якщо ж тварині вводили гормон протягом досить тривалого проміжку часу, то розраховувати на його порожнисте одужання навряд чи можливо, хоча в більшості випадків стан кішки поліпшується, а обов`язкова доза гормону набагато знижується.

Профілактика гіпотиреозу у кішок

Ветеринари усього світу в своїй практиці регулярно стикаються з гіпотиреозом, який розвинувся в результаті переважної терапії. Це може бути, наприклад, лікування шкірної алергії за допомогою кортикостероїдів. Однак застосування кортикостероїдних препаратів лише посилює викликає алергію хронічне захворювання. І єдиним ефективним методом профілактики гіпотиреозу є в першу чергу здорове харчування і фізична активність. Також вельми ефективні альтернативні методи лікування, при яких традиційні ліки не використовуються, і до яких можна вдатися при перших же ознаках того чи іншого хронічного захворювання, включаючи і алергію.

Лікування гіпотиреозу у кішок

Будь-яке порушення ендокринного характеру є серйозною і глибокою проблемою, лікувати яку значно складніше, ніж інші захворювання. Фізична активність, здорове харчування і гомеопатичне лікування можуть значно поліпшити стан кішки. Треба сказати, що стан гіпотиреозу є комплексним і те, що відбувається в результаті терапії зміни інтерпретувати досить складно. З цієї причини лікування гіпотиреозу вимагає індивідуального підходу, який може бути застосований тільки досвідченим ветеринарним лікарем.