Ясла: коли віддавати дитину, як підготуватися

Далеко не всім батькам доводиться віддавати дитину в ясла - якщо є така можливість, мама або тато обов`язково посидить з ним будинку до певного віку, щоб пом`якшити майбутнє розставання своєю турботою і увагою. Однак для активно зайнятих на роботі батьків вибору не залишається, і тут виникають цілком характерні для них питання - коли і як віддати дитину в ясла, і що зробити для комфорту дитини, як перебороти себе і без важких наслідків перейти на новий життєвий етап.

В якому віці можна віддавати малюка в ясла-садок

Перш за все, ясла - це дошкільний навчальний заклад для самих маленьких дітей. Це означає, що приймають туди малюків ще в піврічному віці. Однак на сьогоднішній день таких установ вкрай мало. Все частіше за середній ясельний вік приймається період від 1 до 2,5 років.

Особливості вікового періоду від півроку до року визначають відносний спокій дитини при знаходженні в ясельної групи. Здебільшого вплив стресу дає знати про себе в вечірній період, тобто вже вдома - дитина погано засинає, намагається ближче знаходитися до батьків, частіше привертає до себе увагу. У той же час саме цей вік допомагає малюкові швидше, хоч і з не меншим стресом, звикнути до того, що мама може відлучитися, що якийсь час йому необхідно спілкуватися з іншою людиною, чомусь вчитися самостійно, наприклад, в умовах ясла -Сідай освоювати горщик.

Починаючи з півтора до двох з половиною років ситуація різко змінюється. У дитини зміцнюється своєрідне почуття власності: «моя мама», «мої іграшки», «моя ліжко» і так далі. Разом з цим особливого значення приймає і місце, де малюк постійно перебуває - м`яка затишна ліжечко, улюблений стіл і стільчик, іграшка-друг, який постійно знаходиться поруч. При розставанні з усім цим і переміщенням в інше місце, у дитини виникає необхідність швидко повернутися в звичну атмосферу. І це створює першу ситуацію - повна відмова від розставання з матір`ю при відвідуванні ясла-садка, агресивна реакція на спроби умовити і відвернути, люті капризи і плач. У другій ситуації, малюк приймає необхідність відірватися від матері, але шукає заміщення звичним для нього предметів, що часто лягати в основу перших дитячих конфліктів: суперечки через іграшки, увага вихователя, спальне місце та інше.

Обидві ситуації мають властивість проходити з плином часу, а також переростати одна в одній. Важливо відзначити, що, починаючи з двох років, у дитини вже гостро розвинене почуття власності, він вже здатний відстоювати свої права на особисту свободу, але при цьому залишається вимогливий до того, щоб мама постійно була поруч. При роботі з цими нюансами, важливо зміцнити впевненість дитини в батьку, поступово створити навколо нього комфорт вже в нових умовах, вказати на позитивні і цікаві сторони в новому етапі для малюка, а також навчитися боротися зі своїм хвилюванням і справлятися з новими завданнями самим мамам і татам.

Як підготуватися до походу в ясла

При ідеальному збігу обставин батьки повинні знати, коли саме вони віддадуть малюка в ясла. Звичайно, це далеко не завжди можливо. Через довгих черг в держустанови, часто постає питання про відвідування дитиною приватного садка, де і робота проходить більше індивідуальна, і обстановка в цілому більш комфортна. Якщо можливості віддати своє чадо в такі ясла немає, доводиться збирати всі необхідні документи ще на етапі вагітності (нюанси про черги краще дізнаватися в місцевому органі управління освітою). Тут батькам можуть надати приблизні дані про те, коли їх дитина зможе потрапити до державного ясла-садок.
Коли про зарахування вже стало відомо, важливо підготувати малюка до того, що скоро йому доведеться покинути звичну обстановку і познайомитися з новим розпорядком дня. Для цього поступово слід скоригувати графік дитини, щоб він був схожий з графіком садка. Особливо важливо звернути свою увагу на режим харчування і сну. З цим дуже часто у малюків виникають проблеми.
Окремим пунктом варто попрацювати над самостійністю дитини. Зрозуміло, що в рік дитина ще мало що вміє сам, тому вдома разом з ним варто відпрацювати такі необхідні процеси, як ходіння на горщик, самостійне харчування й питво з кухля, елементарні навички одягання.
Якщо у малюка є якісь особливості в неврологічному розвитку або фізичному, обов`язково обговоріть це з медичним працівником ясла-садка і вихователем безпосередньо. Можливо, для вас запропонують спеціальну програму виховання з перекладом в профільну групу, або трохи скорегують заняття конкретно для вашої дитини у звичайній групі.
Розмовляйте з малюком. Нехай він ще не все розуміє або не до кінця усвідомлює, але ви переконаєтеся в тому, що він буде спокійніше сприймати розставання, якщо про це говорилося раніше.
Обов`язково перевірте, чи зроблені всі щеплення у дитини. Ясла-сад - перше серйозне випробування малюка в колективі зі своєю бактеріологічної середовищем, перші хвороби, розвиток імунітету.
Обов`язково відвідайте батьківські збори для тих, хто влаштовується. Вихователі розкажуть вам про особливості програми для малюків, про те, що їм може знадобитися, дадуть первинні поради щодо адаптації та підготовки дитини до садка.
Знизьте рівень хвилювання і не показуйте його дитині! Так як зв`язок між батьком і малюком ще досить міцна, він дуже тонко відчуває, і хвилювання, і тривогу, і побоювання, тому ні в якому разі не слід давати йому приводу для страху і примх власним пригніченим станом. Навпаки, намагайтеся вказати н плюси садка: спілкування, іграшки, регулярні прогулянки та інше.

Період адаптації для батьків і малюка

Підготовка до ясел - це ще півсправи. Навіть перші дні можуть здатися вам цілком райдужними, без капризів, плачу і тривог. Однак вже через 4-5 днів ви можете помітити перші ознаки розпочатого процесу адаптації. Коли перший інтерес до нової атмосфері пройшов, дитина може піти по одному з шляхів.

Перший шлях:

малюк став більш примхливим і плаксивим;
став агресивно відстоювати своє небажання йти в ясла;
став хапатися і чіплятися за батьків при розлученні;
погано почав засинати вночі, скаржитися на тиху годину в дитячому садку;
дитина висловлює свої побоювання, що мама за ним не прийде;
неохоче, часто з плачем, прокидається вранці;
відмовляється збиратися, робить це повільно і з нервозністю.

В даному випадку, як правило, відразу виникає відповідна реакція батька: роздратування, хвилювання, тривога, побоювання, що дитина так і не зможе адаптуватися, навіть паніка і непевність у собі як в батьку, боязнь зробити щось не так. Що ж потрібно зробити? Перш за все, заспокоїтися самі батькам. Якщо подібна поведінка дитини не тривати більше 1-2 місяців, воно цілком нормальне для адаптаційного періоду. Головне дію - переконати дитину, що він у безпеці, що ви за ним повернетеся в конкретний час, без запізнень, дозволити взяти йому з дому улюблену іграшку і, звичайно, довіритися вихователю. Ніяких довгих прощань, впевненість в голосі, розуміння і доброта з боку дорослих.

Другий шлях:

дитина бере активну участь в житті ясельної групи;
добре їсть в садку, але відмовляється від домашньої їжі;
веселий в яслах, але більш замкнутий будинку;
не хоче йти з садка.

Така поведінка може бути спровоковано порушенням обіцянок з боку батьків, недоліком їх уваги будинку, порушенням позитивної атмосфери в сім`ї та іншими проблемами подібного роду. Тоді мова буде йти переважно про психологічної роботі всередині сім`ї спільно з малюком.