Чорноголовий ріпхокаламус (rhynchocalamus melanocephalus)

Голова у чорноголового ріпхокаламуса слабо відмежована від шиї. Міжщелепний щиток утолщен- довжина його видимої зверху частини майже дорівнює відстані від його заднього кута до переднього кута лобового. Шов між межносовимі щитками, так само як і між передлобних, короткий, коротше видимої зверху частини межчелюстного.

Лобовий щиток кутом вдається між передлобних, його ширина по лінії, що з`єднує центри очей, не менше ніж в 2,5 рази більше ширини надочноямкових в цьому ж місці. Ніздря прорізана в одному щитку, довжина якого більше поздовжнього діаметра очі. Виличної щиток маленький або відсутній, висота його менше висоти носового щитка, а довжина у багато разів менше довжини цього щитка. Один короткий, але високий предглазничних і 1-2 заочноямкових щитка. Верхнегубних - 6 або 7, їх зазвичай 3-й та 4-й стосуються очі. Задні нижньощелепні майже не виражени- позаду пари передніх нижньощелепних щитків розташовані 3-4 більш-менш однакові за величиною лусочки. Луски тулуба гладкі, з 1 апикальной часом.

Зверху за життя чорноголовий ріпхокаламус більш-менш яскравого оранжевого кольору, рівномірно розподіленого на спині і боках, лише прикордонні з черевом ряди тулубових луски білі. Голова і шия зверху і частково з боків, за винятком задньої частини межчелюстного щитка, чорна або світла з чорною дугоподібною смугою, що починається в області очей, що проходить по межносовим і передлобних щитків і часто заходить невеликим виступом на передню частину лобного- на тім`яних щитках велика темна пляма- на шиї широка, глибоко вирізана спереду, чорна, поперечна смуга, ширина якої уздовж хребта приблизно дорівнює максимальному відстані між очима, виміряного поперек голови. Нижня сторона тіла біла або рожева. У заспиртованих особин яскраве забарвлення тулуба швидко вицвітає, і воно стає одноколірним буро-білим.

Чорноголовий ріпхокаламус (Rhynchocalamus melanocephalus)

Поширений ріпхокаламус в Передній Азії до західної половини Ірану на сході. В СРСР зустрічається в лівобережній долині середньої течії р. Араксу в Вірменії і Нахічеванської АРСР від околиць Єревана на заході до околиць Мегрі на сході.

Західну частину ареалу займає підвид R. m. melanocephalus Jan., що характеризується повністю чорною головою і передньою частиною тіла, а також наявністю 6 верхнегубних, 181-218 черевних і 53-64 пар підхвостових щитків. На південному сході Малої Азії, в Іраку, Ірані і Закавказзі живе R. m. satunini Nik., 1899, має описаний вище малюнок на голові, 7 верхнегубних, 202-232 черевних і 52-64 пари підхвостових.

У долині Араксу чорноголовий ріпхокаламус зустрічається в полиновому напівпустелі і на сухих, сильно кам`янистих схилах з прорідженою чагарникової і трав`янистою рослинністю. В горах (околиці Єревана) відомий до висоти 1100 м над рівнем моря. Навесні і в першу половину літа зрідка зустрічається під камнямі- інші пори року веде риє спосіб життя в глибині грунту. Харчується личинками мурашок, мокрицями і дрібними живуть в землі комахами. Дані про розмноження відсутні. Включений до Червоної книги СРСР.

Література: Визначник земноводних іпресмикающіхся фауни СРСР. Учеб. посібник для студентів біол. спеціальностей пед. ін-тів. М., "Просвітництво", 1977. 415 с. з іл.- 16 л. мул.