Смугастий ейреніс (eirenis meda)

У смугастого ейреніс шов між передлобних довше шва між межносовимі. Бічні лінії лобного щитка майже паралельні один одному. Довжина носового щитка не менше ніж в 1,5 рази більше його висоти. Шов між ним і міжщелепним довше шва між межносовим і міжщелепним. Маленький виличної щиток лежить на другому верхнегубном, набагато рідше стосується третього верхнегубного.

Один перед- і 2 заглазнічних- останні іноді зливаються в 1 щиток. Третій і четвертий верхнегубние стосуються очі. Задні нижньощелепні відносно слабко виражені і зазвичай відокремлені один від одного 1 лусочкою.

Зверху смугастий ейреніс пісочно-сірого, сірувато-оливкового, сірувато-бурого або сірувато-коричневого кольору. Середина кожної лусочки світліше її країв. Краї окремих луски буро-оливкового, майже чорного кольору. На спині, особливо в передній половині тулуба, ці темні краї складаються в численні (понад 50) вузькі, більш-менш хвилясті, поперечні смужки, зазвичай розчленовані на хребті. У задній половині тулуба смужки, як правило, зникають, але окремі луски часто зберігають дуже темні краї.

Хвіст зверху зазвичай без пятнишек- темною поперечною смуги на потилиці немає. У молодих на тім`яній, лобному і надочноямкових щитках розташовуються великі бурі плями, майже або цілком зникають у дорослих особин. Задні краю верхнегубних щитків темні. Нижня поверхня тіла світла, без пятен- у живих жовтувато-рожева.

Поширений в Південній Туркменії та Ірані.

Живе смугастий ейреніс в кам`янистих напівпустельних передгір`ях і в горах на висоті до 1800-2000 м над рівнем моря, а також на передгірних рівнинах. Зазвичай ховається під камінням. У шлунках зустрінуті жуки, прямокрилі і павукоподібні. При розтині однієї самки в яйцеводах виявлено 3 яйця довжиною до 18 мм.

Література: Визначник земноводних іпресмикающіхся фауни СРСР. Учеб. посібник для студентів біол. спеціальностей пед. ін-тів. М., "Просвітництво", 1977. 415 с. з іл.- 16 л. мул.