Форми і функції виховання

Про виховання багато вже в дорослому віці говорять і оцінюють, як «якщо б мене правильно виховували в дитинстві», «моє життя стала такою через те, що батьки мало приділяли уваги моєму вихованню», «я благополучний і щасливий, завдяки тому, що батьки мене правильно виховали ». Так, ми вже з висоти своїх років можемо оцінювати плоди виховної діяльності. І на цих висновках виховувати своїх дітей.

Процес виховання складний, а його функції численні

Педагогіка сьогодні ґрунтується на основних функціях виховного процесу.

Для дитини повинні створюватися певні умови, які цілеспрямовано формують його особистість і надалі задовольняють потреби правильного і гармонійного розвитку як члена суспільства.
Потрібно сприяти тому, щоб правильно і активно розвивалися його прагнення, бажання і дії для гармонізації особистості.
Батьки і ті, хто має відношення до розвитку дитини в подальшому, повинні допомагати адаптуватися маленькій людині в соціальному житті.

До основних функцій виховання відносяться також:

формування у дітей таких поняття як «мати» і «батько», «сім`я» і «будинок», де важливе зміцнення родинних відносин;

Саме в родині дитина отримує перші знання про духовні і матеріальні цінності, а батькам важливо впливати на розстановку пріоритетів.

допомога в процесі соціалізації;

Дитині потрібно допомагати налагоджувати контакти через спілкування зі своїми однолітками, оточуючими людьми.

розвивати в дитині з самого народження духовно-моральні цінності своєї релігії.

Цей емоційний компонент грає важливу роль в його духовному вихованні.

Суть всього виховання - в безперервному його процесі, який починається з народження кожної людини і продовжується все життя.

Організація процесу виховання - його форми

Виховні форми - це способи, які організовують процеси виховання, що впливають на індивідуальну та колективну діяльність дитини, його поведінка і почуття.

У форм і методів виховання є багато спільного, але є й відмінності. Методи дозволяють впливати на саму особу і розвивають моральність переконань у маленької людини. Ось фактори, які діють на вибір засобів виховного впливу, наприклад, в навчальному закладі:

школа і її можливості;
традиції колективу;
вік дитини;
досвід і соціальний рівень;
виховні завдання - цілі і зміст;
вихователі, педагоги та їх професійний рівень.

Відео: 91 Форми виховання дітей, які залишилися без батьків

У кожного викладача навчального закладу є свої методи виховання, кожен учитель намагається шукати свої підходи до учням. Якщо класифікувати педагогічні форми, то вони діляться на:

індивідуальну;
групову;
колективну.

При індивідуальній формі виховання кожна маленька особистість вимагає особливого підходу. З дитиною потрібно довірливо розмовляти, надавати йому допомогу, цікавитися його думкою. Все це відбувається на тлі вивчення особистості дитини. Така форма виховання дозволяє досягти високого рівня розвитку індивіда.

При груповій формі виховання між дітьми розвиваються гуманні відносини і комунікабельність. Учитель виступає не тільки в ролі педагога, а й організатора. Він домагається мети, при якій між учасниками розвинуться і повагу, і взаєморозуміння, і навички співпраці.

При колективній формі виховання дітей згуртовують в походах, на екскурсіях, спортивних змаганнях. Це найефективніші форми виховання і становлення комунікабельною особистості і здорового клімату в колективі. Учитель крім організації стає ще учасником і помічником.

Перераховані вище форми виховання добре впливають на розвиток дитини та її адаптацію в соціумі.

Відео: The Grand Diversity of Fishes: Form Function and Evolution

Дитина ще до школи повинен отримувати задоволення від спілкування з батьками. Тому їм слід міняти форми виховання в залежності від обставин і віку. Пізніше, коли він піде в садок, вихователі беруть на себе обов`язок допомагати дітям здружитися, знаходити компромісні рішення в виникаючих ситуаціях. Тоді малюк вже до школи навчиться бути відповідальним не тільки за себе, але і нести відповідальність перед оточуючими.

При нетрадиційній формі виховання урізноманітнюється сама система навчання, поліпшується атмосфера, діти стають більш активними. Це і гри, і конкурси, і всілякі тренінги, і КВК. Добре, коли залучаються і батьки.

Вже помічено, що на заходах, де беруть участь і діти, і батьки, і ті і інші пізнають один одного більше, ніж під одним дахом. Дитина бачить тата, наприклад, зовсім з іншого боку, коли той бігає, стрибає, веселиться, стає рівним з дитиною. Таке приємне здивування захоплює малюка. Він починає поважати батька і більш відкритий для спілкування.

Модернізувати форми виховання можна і потрібно, саме вони вносять різноманітність, руйнуючи сірі стандарти, вносячи якусь родзинку в процес. Головне, що оцінюється не індивідуум, а ті хороші вчинки, які він здійснює. При цьому увага акцентується на тому, щоб спілкування з дитиною не допускало підвищення голосу і дратівливості.

Дорослі повинні знати також, що діти добре сприймають настанови лише тоді, коли і до них прислухаються. Наприклад, якщо до сина або дочки ставляться з повагою і увагою в дитячому віці, то і вони будуть відповідати тим же. Якщо ж в родині панує насильство, то і сама дитина стане досягати своїх життєвих цілей саме негативним насильницьким шляхом.

Тому метою будь-якої виховної форми, способів, методів є прищеплення таких цінностей як:

мораль;
духовність;
етичність.

Виховання включає в себе при цьому передачу дитині і знань, і професійних навичок.

З віком дитини у батьків і вчителів не зменшується, а, навпаки, додається проблем з виховання. Розширюється коло людей, додаються почуття і емоції, ситуації, з яких потрібно знаходити вихід, вирішувати більш складні завдання.

Тому так важливо бути поруч з дитиною на кожному його життєвому етапі, передавати накопичений досвід, допомагати йому долати труднощі і радіти перемогам.

Суспільство кожної країни прагне створити унікальну систему виховання, де дитина народжувалася б в самодостатньою сім`ї, яка може надати йому все необхідне для повноцінного розвитку.

Батьки - перші і головні вихователі

Батьки - головні люди в житті дитини, які повинні передавати їм свій життєвий досвід. З мамою і татом малюк пізнає почуття любові, вчитися ділитися, дізнається ціну речам і розуміє, що батьківську працю потрібно поважати, як і будь-який інший. З ними він пізнає світ і захоплюється прекрасним.

Потім дитина знайомиться з вихователями в дитячих дошкільних установах. В яких йому допомагають не просто визначитися в колективі, але і знаходити з однолітками спільну мову. В іграх дитина розумово розвивається, освоює нові знання і починає давати своїм діям оцінку. І на цьому етапі батьки не перекладають тягар виховання на професіоналів, а беруть активну участь в процесі, цікавляться, допомагають, удосконалюють свої знання.

Педагоги шкіл одночасно зі шкільними предметами несуть відповідальність за такі види виховання як:

фізичне;
моральне;
естетичне;
трудової та ін.

Кожен учитель, зобов`язаний визначати, до якого предмету дитина має велику здатність, у чому може виявлятися його талант, і, виходячи з цих спостережень, вже його професійно зорієнтувати. І в цей період батьки - союзники і партнери педагогів тому як ніхто інший, як вони, не зацікавлений більш в позитивному виховному впливі.

Кожна дитина має право на гідне виховання, яке допоможе стати йому різносторонньою особистістю, висококласним професіоналом у справі і громадянином, та просто щасливою людиною. Щоб кожен дорослий, ставши батьком, з упевненістю міг заявити: «Я задоволений вихованням, яке мені дали батьки і вчителі. Спасибі їм за це і низький уклін! »